Фотографія. Серія з 15 зображень в техніці стерео-варіо. Розмір: 20 x 30 см.
Я постійно повторюю в голові свій останній день в Сімферополі. Пам’ятаю кожен відтинок цього дня. Такий зовсім по-кримськи нудно зимовий і страшно теплий. Ми їдемо з мамою в жовтій маршрутці, вона вся залита сонячним світлом. Я пам’ятаю, скільки людей було в цій маршрутці, де вони сиділи, про що розмовляли, але я зовсім не пам’ятаю, як виглядала мама. Не пам’ятаю, як виглядають мої улюблені мамині сережки, які вона носить більше 30-ти років, як вона була убрана і яке в неї обличчя. Я намагаюсь пригадати, як виглядає моя бабуся, її зморшки, блакитні очі сестри і племінниці, колір волосся хрещеної і посмішку дідуся. Намагаюсь… Але з’являються тільки розпливчаті образи дитинства, з тих часів, коли в мене була велика родина, коли всі були щасливі. Я ховаюся серед спогадів, збираючи їх образи як кольорову мозаїку.
Проект складається зі стерео-варіо зображень, створених з оригінальних фотографій з родинного архіву та напіврозмитих зображень, що ілюструють механізм забування.
