Фотографічна інсталяція.
Фотографічна інсталяція “Memory Decay” є рефлексією над процесом ентропії спогадів про життя в Донецьку, де ми народились і жили до 2006 року.
В період, коли війна тільки починалась, нам довелося бути в Донецьку, де ми мали змогу відновити цінні внутрішні архіви, пласти минулої свідомості, яка залишилась там разом з нашими минулим життям. Архіви наших негативів виявилися знищені, і вдалося зберегти лише декілька відбитків. Тому ми вирішили відновити хоча б маленьку частину зображень по пам’яті. У процесі роботи над відновленням пам’яті ми зіткнулися з тим, що в механізмах пам’яті значне місце займає процес ентропії.
Як зазначив Люк Тернер в маніфесті метамодернізму, “Все суще захоплено незворотним сповзанням до стану максимально ентропійної несхожості”. В психології також існує “теорія розпаду” (“Memory Decay”), яка стверджує, що пам’ять слабішає через простий біг часу. При кожному новому досвіді створюється “слід пам’яті”, котрий поступово розпадається.
Зараз погляд назад схожий на туманний сон. Він згадується уривками, деталями, різкими рухами. Пам’ять про життя в тому, старому, вже не існуючому Донецьку стає схожою на плітку, що осипається зі старої радянської стіни; її структура руйнується, і спогади — одне за одним — падають донизу і зникають у темряві.
